Запитання служителю про служіння

За останні 10 років роботи журналу ми взяли інтерв’ю у великої кількості пасторів, молодіжних лідерів, диригентів, освітян… Із більшістю з них заходила розмова про те, хто такий служитель, які його головні риси, від чого залежить успіх у служінні тощо. Пропонуємо вашій увазі добірку відповідей різних служителів братерства на ці запитання.

— Що для вас означає слово «служитель»?
— Служитель — людина, яка служить усім, від малого до великого. Це не командир. Потрібно зрозуміти серцем: я раб для всіх. Господь Ісус був слугою! Щоб виховати в собі доброго служителя, потрібно віддатися Духу Святому й впокоритися Божому Слову. Сьогодні актуальна тема — гордість. Це один із найбільших гріхів. «Бог гордим противиться!» Що може бути ще гірше? Я знаю одного служителя… У нього в церкві з’явився брат, який дуже добре проповідував. І люди після служіння линули до нього, дякували. Але той пресвітер уже не міг із ним говорити дружелюбно й створював такі умови, щоб той брат переїхав до іншої церкви…
Іван Хрипта

— Якими основними рисами, на вашу думку, має володіти служитель?
— Служитель має володіти батьківським серцем і щирістю. Ще одна обов’язкова річ — мати бачення. Люди зможуть пробачити брак таланту в проповіді, але якщо пастор грубо відноситься до людей і не дивиться в майбутнє — це нічим не компенсуєш.
Анатолій Козачок

— Я думаю, дуже добре бути склерозним чоловіком: почув — і забув. Коли в служителя хороша пам’ять — можуть бути проблеми. Той на пальця наступив, а той дорогу перейшов, а той щось не так сказав, не так глянув — а ти все пам’ятаєш! Це заважатиме в прийнятті об’єктивних рішень, коли твоє служіння й твої амбіції можуть перетнутися. Павло говорив Тимофію: «Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та вибраними Анголами, щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням» (1Тим.5:21). Пастор повинен бути безстороннім, незлопам’ятним, не тримати особистих образ. Інша деталь, яка відіграє немалу роль — родинні зв’язки (жінка, діти, свати, брати, ближні й дальні родичі). Зі сторони це дуже помітно: якщо мої діти — то така міра покарання та ось така заповідь, а якщо чиїсь — то вже строгіше покарання, уже інше правило та інше місце з Біблії. Дуже багато людей цим себе скомпрометували. Ми повинні усвідомлювати: якщо люди сидять в залі й не є служителями, то це не означає, що вони нерозумні. Серед них немало тих, хто набагато кмітливіший, талановитіший, здібніший та гостріший на думку, ніж я. Люди читають не тільки те, що я проповідую, а й те, що між рядками. Вони все бачать. Тому ми повинні бути максимально прозорими, відвертими, щоб нам могли довіряти. Те, що ти не ідеальний, що ти можеш десь помилитися — люди пробачать і зрозуміють. Але коли ти лукавий, хитрий — цього не пробачать, це вже не дрібниці, не слабкості — це велика проблема.
Володимир Бричка

— Найперше — це глибока посвята Господу. Друге — як каже апостол Павло, «щоб кожен був знайдений вірним». І ще — помітив за час свого служіння — одна людина всього осягнути не може, має обов’язково бути команда. Бог не потребує вундеркіндів, які все знають і вміють. Основне — щоби була жертовність та посвята, а Бог дасть здібність. У мій час не було недільних шкіл, біблійних закладів. Я ходив на курси проповідників приватно до одного брата, колишнього в’язня за віру, який мав дар пророцтва. За час його перебування в ув’язненні через нього навернулися до Бога близько 15 людей. Мені подобалося, як він проповідує, і попросив, щоб він мене навчав. Раз на тиждень я приходив — і він передавав свій досвід. І ще один дуже важливий принцип у служінні — «випереджайте один одного пошаною».
Петро Карпов

— Служитель має бути спокійним, смиренним. Покладатися на Бога. Любити Бога й любити людей, уміти співчувати. Дуже важливо, щоб він читав і практикував Боже Слово. І ще я, як служитель, завжди просив у Бога: «Допоможи мені, служачи іншим, не забувати про свою сім’ю». У нас із дружиною п’ятеро дітей, усі вони віруючі.
Василь Любчак

— Комунікабельність, відкритість. Для молодих людей дуже важливо відчувати довіру до служителя. Якщо служитель закритий, створює навколо себе якусь незрозумілу ауру святості, винятковості або неприйняття, то їм буде важко. А коли людина проста, доступна — вона будує стосунки й відповідає на потреби.
Іван Білик

— По-перше, вірність Богу. По-друге, стресостійкість. А головне — любов до Бога, без неї все інше немає змісту.
Андрій Лисенко

— Постійність. Служитель, як ніхто, має жити вірою, а не емоціями. Його основа тверда й збудована на Писанні. Він має любити людей, бо його служіння — це робота з людьми. Йому потрібно вміти працювати не тоді, коли хочеться, а коли треба, бути здатним жертвувати своїми інтересами.
Олександр Коток

— Служитель повинен мати серце, повне любові до людей, до братерства, бути близьким із Богом, мати бачення від Бога й натхнення вести Його народ.
Михайло Паночко

— Головна риса — людяність. Дуже важливо бути відкритим і близьким до людей, їхніх проблем, особливостей, приймати їх такими, якими вони є.
Сергій Циганков

— Від чого найбільше залежить успіх служителя?
— Успіх служителя залежить від того, наскільки він посвятить себе. Служитель має особливу відповідальність, він повинен бути для інших взірцем, тому — більше працювати над собою. Духовність проповідника можна визначити за його проповіддю. Якщо проповідує постійно про гріхи, то, видно, ще в самого є гріхи, які не може перемогти, і думає, що всі такі. Коли ж людина пережила звільнення — її проповідь це відображатиме.
Іван Хрипта

— Я, можливо, скажу банальні речі, але не можна без них. Отож, номер один — це молитва, особиста молитва служителя, особисте перебування в молитві з Богом. А друге — це перебування в Слові Божому, щораз більше й більше, незалежно від того, яка в тебе освіта, яке в тебе звання. Іншого шляху немає. Із цього випливає все інше — і любов, і сила. Я знаю людей, які дуже добре ставляться до інших, але не перебувають у молитві й Слові. Вони мають своїх прихильників, але сили Божої в них немає, помазання Божого немає, дії Божої через їхнє життя немає. Щоб мати вплив на людей, їх не тільки треба любити, а ще й мати помазання Боже, прихильність Божу, благодать Божу на собі, а це приходить тільки через молитву й Слово Боже.
Віталій Яцюк

— Успіх залежить від молитовного життя, перебування в Слові, наповнення Духом Святим, системності праці, а також від співпрацівників.
Михайло Мокієнко (старший)

— По-перше, бажання служити; по-друге, відповідальність перед Богом і перед церквою; третє — має бути жертовне життя. Жертва щира — це віддати найкраще — свій час дорогоцінний, протягом якого ти міг би щось собі зробити чи заробити, вторгувати. Але цей час ти віддаєш на діло Боже, на ту саму репетицію оркестру, щоб знайти інструменти, їх відремонтувати. Буде жертва — буде й результат. А якщо просто відбути номер — то благословення не буде, нічого не буде з того, що робиться як-небудь і з примусу.
Віктор Назарчук

— Основний момент — мати чітке розуміння й чуття Божої волі. Якщо це не твоє, ти не маєш поклику — ліпше не братися. Не мотивуйся тим, що «мій дід був пресвітером», не спокушуйся, що це почесне місце... Служіння пастора не менш відповідальне, ніж робота лікаря. Якщо ти не лікар за покликанням, а купив диплом — це небезпечно. Часто долі людей, сімей — у руках служителя. Від його таланту, вміння, здібності нерідко залежить чиєсь життя. Ось, припустимо, я хірург, маю диплом, знаю, що серце з лівого боку, розрізав, знайшов, замінив клапан, зашив... Ніби правильно зробив операцію, тільки одна проблема — не тьохкає серце. То навіщо ж так? Не твоє — краще не братися.
Володимир Бричка

Розмовляли: Дмитро Довбуш, Василь Мартинюк

Благовісник, 3,2021